Що потрібно для регулярного плодоношення яблунь

Для регулярного плодоношення яблуні в сучасній інтенсивної культурі, як і в садах з широкими кронами, необхідна помірна сила росту, яка підтримується в певних межах прийомами агротехніки, в першу чергу відповідної обрізки. Експериментально встановлено, що незалежно від типу насадження раціональної кроні яблуні притаманний такий оптимальний рівень зростання, коли частка однорічних приростів становить 20-30% (частіше близько 20%) до загального обсягу кількості цих приростів спільно з плодовими прутиками, копьеца, кольчатками і складними кольчатками (плодухи). Прирости продовження, так звані кінцеві прирости, гілок і обростають гілок при цьому мають оптимальну довжину близько 45-50 см. Зниження кількості однорічних приростів до 10-15% і менше супроводжується зменшенням їх довжини і веде до періодичності плодоношення. Оптимальною середньою

Обрізка яблуні

Те, як буде проведено обрізування яблуні, матиме вирішальний вплив не лише на обсяг урожаю, а й на його якість.

  

Передусім слід пам'ятати про те, що головною метою обрізування є забезпечення доступу до всіх ділянок крони сонячного світла – воно має вирішальне значення для якості плодів. Затінена зав'язь інтенсивно опадатиме після хімічного проріджування. Плоди, до яких дістанеться лише 70% обсягу світла, що його отримує незатінена верхня частина крони, не вироблять антоціани і не забарвляться, їх діаметр буде меншим – до бажаних розмірів вони не зможуть вирости. Практика показала: щоб забезпечити рівномірний доступ сонячного світла до середини крони дорослої яблуні висотою 2,3–2,5 м, на дереві має бути не більше 12–16 плодоносних гілок. У кроні дерева висотою 3,3–3,5 м таких гілок має бути 20–24. Спосіб обрізування вибирають залежно від форми крони дерев. У більшості сучасних яблуневих садів надають перевагу кронам у формі стрункого або широкого веретена, отже я зосереджуся на принципах обрізування саме таких крон.

Удобрення плодоносного саду

Кращою системою удобрення плодоносних садів за утримання грунту в міжряддях під чорним паром є органомінеральна, за якої поєднується внесення мінеральних добрив з органічними.

Кращою системою удобрення плодоносних садів за утримання грунту в міжряддях під чорним паром є органомінеральна, за якої поєднується внесення мінеральних добрив з органічними.

Поєднання органічних і мінеральних добрив не тільки забезпечує збільшення і підтримку на певному оптимальному рівні вмісту в грунті основних елементів мінерального живлення в легкодоступній для рослин формі, але і є важливим прийомом поліпшення фізичних, фізико-хімічних і агрохімічних властивостей грунту. В якості органічного добрива доцільно використовувати гній, компости, а в умовах достатнього зволоження або зрошення висівають сидеральні культури на зелене добриво.
Органічні добрива (гній, компост) вносять один раз на три-чотири роки, чергуючи, за можливості, через кожні два роки з висівом сидератів. Мінеральні добрива вносять щорічно. 

Резистентні сорти: нові підходи до вирощування яблук

Хвороби — один із головних чинників недобору врожаїв. На сьогодні через них ми не добираємо понад 20% урожаю яблук. Тож на чому краще зекономити — на хімічному захисті чи на селекції, впроваджуючи нові стійкі сорти.

Хвороби — один із головних чинників недобору врожаїв. На сьогодні через них ми не добираємо понад 20% урожаю яблук. Тож на чому краще зекономити — на хімічному захисті чи на селекції, впроваджуючи нові стійкі сорти.

ЗАХИСТ САДУ ПІСЛЯ ЦВІТІННЯ І НА ПОЧАТКУ ЛІТА

Період після цвітіння та початок літа є дуже важливим і вирішальним для садівників. Це не тільки час збирання врожаю (суниця, вишня, черешня), а й вчасного та кваліфікованого захисту рослин від шкідників та хвороб. Пасивно спостерігати за розвитком шкідливих організмів справжній садівник не дозволить собі. Знизити шкодочинність і регулювати розвиток шкідників можна різними методами. Крім практичних порад, у статті розглянуто останні напрацювання лабораторії захисту рослин Інституту садівництва, які посприяють підвищенню ефективності та екологічності захисних заходів плодово-ягідних культур.

Значних збитків плодовим деревам завдають щитівки та несправжньощитівки; масово поширені й шкідливі (особливо в зоні Степу) каліфорнійська, а в Лісостепу — комоподібна щитівки. Через 33–38 днів після цвітіння пізніх сортів яблуні відроджуються личинки-мандрівниці каліфорнійської щитівки, які, висмоктуючи сік із кори, плодів і листків, спричинюють засихання пагонів і гілок, а на плодах залишаються червоні цятки, через що погіршуються їхні смакові та товарні якості. Розвивається в двох поколіннях. Личинки комоподібної щитівки відроджуються після цвітіння. Шкідник дає одне покоління.

Як сформувати крону "стрімке веретено"

Поради Інтенсивного Саду

Сформоване дерево має масштаб, центральний провідник і відростаючі гілки які рівномірно розміщені по стовбуру через 15-20 см. Біля основи стовбура формуються гілки більшої, а вище - меншої довжини. Цим створюється крона, що має контур подовженого конуса з шириною основи 1-1,5м. і з 20-30-ма відростаючими гілками.

У зв'язку з використанням карликових підщеп і швидкоплідних сортів у перші 4-5 років вегетації застосовується мінімальна обрізка, що сприяє