Садочок.

5.10.2020

4.21.2020

Цикадка и методи боротьби

Цикадка и методи бороть - бивает более ста тысяч видов цикадок. В наших краях особенно распространены такие насекомые: Буйловидная цикадка. Поражает не только яблоню, грушу, сливу, персики, айву и абрикосы, но и в последнее время особенно любит лакомиться виноградом. Обнаружить цикадку-горбатку можно по камеди на растениях, и желваках на винограде. Пораженные листья начинают закручиваться вниз и краснеть, либо желтеть. Цикадка меткальфа. Долгое время была распространена только в теплых странах, но в последние годы перекочевала и в наш климат. Белая цикадка питается не только плодовыми деревьями, но и с удовольствием пожирает ясень, клен, розу и черемуху. Цикадка зеленая. Любит питаться злаками, но может пожирать вишню, сливу, грушу, крыжовник и виноград. Редко живет в старых садах, предпочитая молодые посадки, где много влаги, зарослей, а также имеют злаковые или осока.Бабочки цикадки начинают активничать уже по весне, откладывая яйца на внутренней стороне листьев. Сами бабочки для растений – полбеды, гораздо опаснее личинка цикадки, которая во время роста начинает пожирать буквально все на своем пути. На стадии роста на растении как раз и заметен этот вредитель – белые пятнышки от проколов хоботком, слабость растения и замедленный рост являются первыми «колокольчиками», свидетельствующими о том, что растение поражено.

Оленка Волохата, боротьба та основне в захисті при цвітінні

Оленка волохата (Бронзівка) - шкідник садів, який може знищити практично увесь урожай плодів яблук, слив, персика, абрикоса, груши та ін. Оленка волохата появляється дуже ранно на весні коли наші сади розцвітають на повну силу, і він безпосередньо знаходиться в бутоні де поїдає всю частину квітки, яка відповідно не може опилитись і завязати плід. Шкідник вдень перебуває на суцвітті після 19 год він переміщується під дерево в пристовбурну частину де перебуває темно пору доби, на ранок о 10 год він знову переходить на плодове дерево. Боротьба із оленкою волохаю полягає у використанні як хімічних засобів захисту так і не хімічних. Основним препаратом який використовується є Каліпсо, внесення даного препарату повинно бути здійснене в денну погоду коли бронзівка перебуває на дереві.

https://youtu.be/WJj5BPLp2dE

Яблоня сорта Пінова, збір врожаю

Пінова — сорт, отриманий у Німеччині у 1986 році за схрещування сортів Клівія і Голден Делішес. Дерево середньоросле, з широкопірамідальною середньозагущеною кроною, доволі морозостійкі, високостійке до парші та борошнистої роси. Цвіте в середньопізній строк. Добре запилюється пилком сортів Ельстар, Гала, Глостер, Голден Делішес, Айдаред, Мелроуз, Чемпіон. У плодоношення вступає рано — на другий рік росту в саду. Плодоносить щорічно й рясно. Схильний до надмірного зав'язування плодів і перевантаження урожаєм. На проріджування зав'язі та літнє обрізування реагує збільшенням розмірів і поліпшенням забарвлення яблук. Плоди вище середнього розміру, одномірні, округло-конусоподібні, з доволі вузькою верхівкою, зеленувато-жовті, з оранжево-червоним штрихувато-розмитим рум'янком, що вкриває 60—70% поверхні. Шкірочка тонка, але щільна, гладенька, слабоблискуча м'якуш жовтий, дуже щільний, ламкий, соковитий, з приємним ароматом, відмінного кислувато-солодкого смаку. Стиглість настає наприкінці вересня — на початку жовтня. Достиглі плоди не осипаються. У холодильнику плоди зберігаються близько восьми місяців, не зазнаючи фізіологічних змін. До закінчення зберігання не втрачають соковитості, консистенції м'якуша і в'януть менше, ніж яблука Голден Делішеса. Садівники Європи називають Пінову сортом XXI ст. і віщують йому довге життя, оскільки він переважає популярні нині сорти за стійкістю до хвороб, швидкоплідністю та врожайністю.