Пінова — сорт, отриманий у Німеччині у 1986 році за схрещування сортів Клівія і Голден Делішес. Дерево середньоросле, з широкопірамідальною середньозагущеною кроною, доволі морозостійкі, високостійке до парші та борошнистої роси. Цвіте в середньопізній строк. Добре запилюється пилком сортів Ельстар, Гала, Глостер, Голден Делішес, Айдаред, Мелроуз, Чемпіон. У плодоношення вступає рано — на другий рік росту в саду. Плодоносить щорічно й рясно. Схильний до надмірного зав'язування плодів і перевантаження урожаєм. На проріджування зав'язі та літнє обрізування реагує збільшенням розмірів і поліпшенням забарвлення яблук. Плоди вище середнього розміру, одномірні, округло-конусоподібні, з доволі вузькою верхівкою, зеленувато-жовті, з оранжево-червоним штрихувато-розмитим рум'янком, що вкриває 60—70% поверхні. Шкірочка тонка, але щільна, гладенька, слабоблискуча м'якуш жовтий, дуже щільний, ламкий, соковитий, з приємним ароматом, відмінного кислувато-солодкого смаку. Стиглість настає наприкінці вересня — на початку жовтня. Достиглі плоди не осипаються. У холодильнику плоди зберігаються близько восьми місяців, не зазнаючи фізіологічних змін. До закінчення зберігання не втрачають соковитості, консистенції м'якуша і в'януть менше, ніж яблука Голден Делішеса. Садівники Європи називають Пінову сортом XXI ст. і віщують йому довге життя, оскільки він переважає популярні нині сорти за стійкістю до хвороб, швидкоплідністю та врожайністю.
https://youtu.be/QTRTXY_lH7U
Немає коментарів:
Дописати коментар