Період після
цвітіння та початок літа є дуже важливим і вирішальним для садівників. Це не
тільки час збирання врожаю (суниця, вишня, черешня), а й вчасного та
кваліфікованого захисту рослин від шкідників та хвороб. Пасивно спостерігати за
розвитком шкідливих організмів справжній садівник не дозволить собі. Знизити
шкодочинність і регулювати розвиток шкідників можна різними методами. Крім
практичних порад, у статті розглянуто останні напрацювання лабораторії захисту
рослин Інституту садівництва, які посприяють підвищенню ефективності та
екологічності захисних заходів плодово-ягідних культур.
Значних збитків плодовим деревам завдають щитівки та
несправжньощитівки; масово поширені й шкідливі (особливо в зоні Степу)
каліфорнійська, а в Лісостепу — комоподібна щитівки. Через 33–38 днів після
цвітіння пізніх сортів яблуні відроджуються личинки-мандрівниці каліфорнійської
щитівки, які, висмоктуючи сік із кори, плодів і листків, спричинюють засихання
пагонів і гілок, а на плодах залишаються червоні цятки, через що погіршуються
їхні смакові та товарні якості. Розвивається в двох поколіннях. Личинки
комоподібної щитівки відроджуються після цвітіння. Шкідник дає одне покоління.
Хвороби — один із головних чинників недобору
врожаїв. На сьогодні через них ми не добираємо понад 20% урожаю яблук. Тож на
чому краще зекономити — на хімічному захисті чи на селекції, впроваджуючи нові
стійкі сорти.