Защита сада от весенних заморозков

Огород на балконе

Урожайний сад, подвой М26 или ММ106

Яблони сорта Чемпион. Урожай в 100 т с гектара реальность

Хороший урожай картошки. Сорт Словянка

Голден Делишес на карликовій підщепі М9

Защита сада, борьба с Борошнистой россой

Защита персика від шкідників і хвороб

Мой опыт. Яблони сорта Флорина

Яблони сорта флорина в возрасте 4 лет. 

Флоріна – імунний до парші, високоврожайний французький сорт яблуні.

Дерево в саду росте сильно особливо в перших роках після садіння. Формує розкидисту крону з дещо звисаючими гілками. Рано вступає в плодоношення. Цей сорт відрізняється дещо низькою морозостійкістю, мало уражується борошнистою росою, середньо вразливий на бактеріальний опік. Цвітіння проходить в середні терміни. Цвіт мало вразливий на весняні заморозки.

Кращі запилювачі – Голден Делішес, Гала, Рубін, Чемпіон, Ельстар, Глостер.

Плоди середньої величини, циліндричної форми. Основне забарвлення шкірки жовтозелене. Біля 70

Оленка волохата методи та засоби боротьби

Раньовеснянні роботи в молодому сливовому саду

Пінова

Пінова (Pinova) — сорт, отриманий у Німеччині у 1986 році за схрещування сортів Клівія і Голден Делішес.

Дерево середньоросле, з широкопірамідальною середньозагущеною кроною, доволі морозостійкі, високостійке до парші та борошнистої роси. Сприйнятливість до бактеріального опіку середня (Faby R, 1994). Цвіте в середньопізній строк. Диплоїд. Добре запилюється пилком сортів Ельстар, Гала, Глостер, Голден Делішес, Айдаред, Мелроуз, Чемпіон.

У плодоношення вступає рано — на другий рік росту в саду. Плодоносить щорічно й рясно. Схильний до надмірного зав'язування плодів і перевантаження урожаєм. На проріджування зав'язі та літнє обрізування реагує збільшенням розмірів і поліпшенням забарвлення яблук.

Плоди вище середнього розміру, одномірні, округло-конусоподібні, з доволі вузькою верхівкою, зеленувато-жовті, з оранжево-червоним штрихувато-розмитим рум'янком, що вкриває 60—70% поверхні. Шкірочка тонка, але щільна, гладенька, слабоблискуча м'якуш жовтий, дуже щільний, ламкий, соковитий, з приємним ароматом, відмінного кислувато-солодкого смаку. Знімна стиглість настає наприкінці вересня — на початку жовтня. Достиглі плоди не осипаються.

Поради з проведення раньовеснянних робіт у саду

Ранньовесняні роботи із захисту штамбів плодових дерев в саду ведуть з середини лютого - початку березня до розпускання бруньок. Порівняно висока температура вдень у цю пору року може різко знижуватися вночі. Але всі ми бачимо, що у цьому році зима затрималась до початку квітня і всі роботи в саду перенеслись. У сонячний день в березні температура поверхні кори на штамбі з південно-західного боку буває на 12 -15 ° вище, ніж на затіненій північно-східній стороні. Якщо ж штамби і скелетні гілки з осені побілені 20%-ним вапняним розчином (2 кг вапна на 10 л води), то різниця в нагріванні не перевищує 3 - 5 °.

Формировка дерева. Разреженно-ярусная крона

Разреженно-ярусную крону формируют из 5—6 ветвей вместо прежних 5—8. Ветви размещают ярусно и разреженно, а ярус ограничивают двумя-тремя смежными или сближенными ветвями.

При прежних восьми ветвях у большинства сортов допускали оставление трех смежных ветвей в нижнем ярусе. Наличие 4—5 ветвей выше этого яруса обеспечивает сохранение достаточной мощности проводника и сдерживает излишнее усиление нижних ветвей. Лишь у сортов с непрочными механическими связями и при восьми ветвях ярус ограничивали двумя ветвями. Формируя крону из 5—6 ветвей, ярус следует ограничить двумя ветвями и у всех сортов с пирамидальной кроной. Характерное для этих сортов малое отклонение ветвей усиливает их рост и в этих условиях три ветви выше трехсучного яруса не обеспечат необходимое преобладание проводника.

Що потрібно для регулярного плодоношення яблунь

Для регулярного плодоношення яблуні в сучасній інтенсивної культурі, як і в садах з широкими кронами, необхідна помірна сила росту, яка підтримується в певних межах прийомами агротехніки, в першу чергу відповідної обрізки. Експериментально встановлено, що незалежно від типу насадження раціональної кроні яблуні притаманний такий оптимальний рівень зростання, коли частка однорічних приростів становить 20-30% (частіше близько 20%) до загального обсягу кількості цих приростів спільно з плодовими прутиками, копьеца, кольчатками і складними кольчатками (плодухи). Прирости продовження, так звані кінцеві прирости, гілок і обростають гілок при цьому мають оптимальну довжину близько 45-50 см. Зниження кількості однорічних приростів до 10-15% і менше супроводжується зменшенням їх довжини і веде до періодичності плодоношення. Оптимальною середньою

Обрізка яблуні

Те, як буде проведено обрізування яблуні, матиме вирішальний вплив не лише на обсяг урожаю, а й на його якість.

  

Передусім слід пам'ятати про те, що головною метою обрізування є забезпечення доступу до всіх ділянок крони сонячного світла – воно має вирішальне значення для якості плодів. Затінена зав'язь інтенсивно опадатиме після хімічного проріджування. Плоди, до яких дістанеться лише 70% обсягу світла, що його отримує незатінена верхня частина крони, не вироблять антоціани і не забарвляться, їх діаметр буде меншим – до бажаних розмірів вони не зможуть вирости. Практика показала: щоб забезпечити рівномірний доступ сонячного світла до середини крони дорослої яблуні висотою 2,3–2,5 м, на дереві має бути не більше 12–16 плодоносних гілок. У кроні дерева висотою 3,3–3,5 м таких гілок має бути 20–24. Спосіб обрізування вибирають залежно від форми крони дерев. У більшості сучасних яблуневих садів надають перевагу кронам у формі стрункого або широкого веретена, отже я зосереджуся на принципах обрізування саме таких крон.

Удобрення плодоносного саду

Кращою системою удобрення плодоносних садів за утримання грунту в міжряддях під чорним паром є органомінеральна, за якої поєднується внесення мінеральних добрив з органічними.

Кращою системою удобрення плодоносних садів за утримання грунту в міжряддях під чорним паром є органомінеральна, за якої поєднується внесення мінеральних добрив з органічними.

Поєднання органічних і мінеральних добрив не тільки забезпечує збільшення і підтримку на певному оптимальному рівні вмісту в грунті основних елементів мінерального живлення в легкодоступній для рослин формі, але і є важливим прийомом поліпшення фізичних, фізико-хімічних і агрохімічних властивостей грунту. В якості органічного добрива доцільно використовувати гній, компости, а в умовах достатнього зволоження або зрошення висівають сидеральні культури на зелене добриво.
Органічні добрива (гній, компост) вносять один раз на три-чотири роки, чергуючи, за можливості, через кожні два роки з висівом сидератів. Мінеральні добрива вносять щорічно. 

Резистентні сорти: нові підходи до вирощування яблук

Хвороби — один із головних чинників недобору врожаїв. На сьогодні через них ми не добираємо понад 20% урожаю яблук. Тож на чому краще зекономити — на хімічному захисті чи на селекції, впроваджуючи нові стійкі сорти.

Хвороби — один із головних чинників недобору врожаїв. На сьогодні через них ми не добираємо понад 20% урожаю яблук. Тож на чому краще зекономити — на хімічному захисті чи на селекції, впроваджуючи нові стійкі сорти.

ЗАХИСТ САДУ ПІСЛЯ ЦВІТІННЯ І НА ПОЧАТКУ ЛІТА

Період після цвітіння та початок літа є дуже важливим і вирішальним для садівників. Це не тільки час збирання врожаю (суниця, вишня, черешня), а й вчасного та кваліфікованого захисту рослин від шкідників та хвороб. Пасивно спостерігати за розвитком шкідливих організмів справжній садівник не дозволить собі. Знизити шкодочинність і регулювати розвиток шкідників можна різними методами. Крім практичних порад, у статті розглянуто останні напрацювання лабораторії захисту рослин Інституту садівництва, які посприяють підвищенню ефективності та екологічності захисних заходів плодово-ягідних культур.

Значних збитків плодовим деревам завдають щитівки та несправжньощитівки; масово поширені й шкідливі (особливо в зоні Степу) каліфорнійська, а в Лісостепу — комоподібна щитівки. Через 33–38 днів після цвітіння пізніх сортів яблуні відроджуються личинки-мандрівниці каліфорнійської щитівки, які, висмоктуючи сік із кори, плодів і листків, спричинюють засихання пагонів і гілок, а на плодах залишаються червоні цятки, через що погіршуються їхні смакові та товарні якості. Розвивається в двох поколіннях. Личинки комоподібної щитівки відроджуються після цвітіння. Шкідник дає одне покоління.